- відколупати
- —————————————————————————————відколупа́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відколупати — див. відколупувати … Український тлумачний словник
підколупати — див. підколупувати … Український тлумачний словник
підколупати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підколупаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підколупати … Український тлумачний словник
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови
оддлубати — длубам, баш, Ол. Відколупати, видовбати … Словник лемківскої говірки
одлупувати — пую, пуєш, Відколупувати, відколупати, відколювати, відколоти … Словник лемківскої говірки